Оприлюднено аудіозаписи: як Сійярто та Лавров домовлялися про зняття санкцій ЄС

У європейському дипломатичному просторі розгортається новий резонансний інцидент, пов’язаний із зовнішньополітичним курсом Угорщини. Засоби масової інформації оприлюднили аудіозаписи та стенограми телефонної розмови між міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто та його російським колегою Сергієм Лавровим. Ці матеріали проливають світло на кулуарні домовленості між Будапештом та Москвою, зокрема щодо впливу на санкційну політику Європейського Союзу.

Деталі телефонної розмови та прохання щодо санкцій

Згідно з оприлюдненими аудіозаписами, очільник російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров звернувся до угорського колеги з конкретним проханням, яке стосувалося інтересів російського великого бізнесу. Лавров зазначив, що телефонує на прохання відомого російського олігарха Алішера Усманова. Головною метою дзвінка було лобіювання питання щодо виключення сестри Усманова, Гульбахор Ісмаїлової, з європейських санкційних списків.

«Послухайте, я дзвоню на прохання Алішера, і він щойно попросив мене нагадати вам, що ви щось робите щодо його сестри», — наводять журналісти слова Сергія Лаврова зі стенограми розмови.

У відповідь Петер Сійярто висловив повну готовність сприяти вирішенню цього питання. Міністр закордонних справ Угорщини підтвердив, що відповідна робота вже ведеться. За його словами, Угорщина спільно зі Словаччиною підготувала пропозицію до Європейського Союзу щодо виключення Гульбахор Ісмаїлової з-під дії обмежувальних заходів. Сійярто запевнив, що це питання буде включене до порядку денного під час нового періоду перегляду санкцій, і Будапешт докладе всіх можливих зусиль для досягнення бажаного для російської сторони результату.

Результати домовленостей та візит до «Газпрому»

Оприлюднені матеріали також містять інформацію про інші аспекти співпраці між двома посадовцями. Перед завершенням телефонної розмови Петер Сійярто поділився враженнями від свого візиту до Російської Федерації, зокрема розповів про відвідини нової штаб-квартири російської енергетичної корпорації «Газпром». Розмова завершилася доволі недвозначною фразою угорського міністра: «Я завжди до ваших послуг».

Варто зазначити, що дипломатичні зусилля, про які йшлося в телефонній розмові, зрештою принесли результат. Як повідомляють джерела, через сім місяців після цієї бесіди сестру російського олігарха Алішера Усманова дійсно було виключено з санкційного списку Європейського Союзу. Це рішення викликало чимало запитань у європейських політичних колах щодо механізмів ухвалення рішень та впливу окремих країн-членів на загальноєвропейську політику.

Офіційна позиція Будапешта та контекст відносин

На тлі публікації цих матеріалів, Петер Сійярто публічно прокоментував свої контакти з російським керівництвом. Він офіційно підтвердив, що продовжує підтримувати зв’язок з очільником МЗС РФ Сергієм Лавровим, зокрема під час закритих засідань Європейського Союзу. Угорський дипломат пояснив свою позицію необхідністю підтримувати широкі дипломатичні контакти.

«Я розмовляю не тільки з міністром закордонних справ Росії, але й з нашими американськими, турецькими, ізраїльськими, сербськими та іншими партнерами», — заявив голова МЗС Угорщини, аргументуючи свій підхід до ведення міжнародних справ.

Цей інцидент вкотре підкреслює особливу позицію Угорщини в межах Європейського Союзу. Будапешт неодноразово виступав з ініціативами, які йшли врозріз із загальноєвропейським курсом, зокрема щодо політики санкцій проти Російської Федерації. Ситуація з виключенням родички російського олігарха з санкційних списків демонструє, як двосторонні контакти можуть впливати на консолідовані рішення ЄС. Експерти зазначають, що такі прецеденти створюють виклики для єдності Європейського Союзу та вимагають більш ретельного аналізу механізмів застосування та зняття міжнародних санкцій.

Таким чином, оприлюднені аудіозаписи не лише розкривають деталі конкретної дипломатичної домовленості, але й ставлять ширші питання щодо прозорості та ефективності санкційної політики ЄС в умовах, коли окремі країни-члени можуть керуватися власними зовнішньополітичними пріоритетами, відмінними від загальноєвропейських.