Уряд схвалив нові податкові зміни: військовий збір, посилки та цифрові платформи

30 березня 2026 року Кабінет Міністрів України офіційно схвалив новий пакет законопроєктів, який передбачає суттєві зміни в податковій політиці держави. Згідно з інформацією, оприлюдненою низкою українських медіа та підтвердженою джерелами в уряді, нововведення стосуватимуться широкого кола громадян та бізнесу. Основний фокус зроблено на закріпленні військового збору, перегляді лімітів на міжнародні посилки та запровадженні правил оподаткування для користувачів цифрових платформ. Водночас резонансне питання щодо податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців (ФОП) поки що відкладено.

Військовий збір: 5% на постійній основі

Однією з ключових ініціатив, яку підтримав Кабмін, є закріплення військового збору на рівні 5% на постійній основі. З початку повномасштабного вторгнення цей податок став одним із найважливіших джерел наповнення державного бюджету, кошти з якого спрямовуються безпосередньо на потреби Збройних Сил України та сектору оборони загалом. Раніше ставка збору неодноразово переглядалася, проте зараз уряд має намір зробити її фіксованою та довгостроковою, щоб забезпечити стабільне фінансування армії в умовах тривалих викликів національній безпеці.

Оподаткування міжнародних посилок до 150 євро

Ще одне важливе нововведення стосується перегляду правил оподаткування міжнародних поштових відправлень. До цього часу в Україні діяв неоподатковуваний ліміт на посилки вартістю до 150 євро, що дозволяло громадянам замовляти товари з-за кордону без сплати мита та ПДВ. Проте уряд планує змінити цей підхід. Хоча точні механізми та нові ліміти ще мають бути деталізовані під час розгляду в парламенті, експерти зазначають, що такий крок спрямований на боротьбу з тіньовим імпортом. Багато комерційних партій товарів раніше дробилися на дрібні посилки для уникнення оподаткування, що створювало нерівні умови для внутрішнього українського бізнесу.

Цифрові платформи вийдуть з тіні

Значна увага в новому пакеті приділена оподаткуванню доходів, отриманих через цифрові платформи. Йдеться про сервіси таксі, доставки їжі, фріланс-біржі, платформи для оренди житла та створення контенту. Урядовий законопроєкт має на меті врегулювати діяльність так званої гіг-економіки та забезпечити прозоре декларування доходів.

«Оподаткування цифрових платформ — це не лише питання наповнення бюджету, а й крок до європейської інтеграції, оскільки такі норми відповідають директивам ЄС щодо адміністративного співробітництва у сфері оподаткування», — зазначають фінансові аналітики.

• Створення механізмів автоматичного обміну інформацією між платформами та податковою службою.
• Забезпечення соціальних гарантій для працівників гіг-економіки через легалізацію їхніх доходів.
• Створення рівних конкурентних умов на ринку праці та послуг.

Що буде з ПДВ для ФОПів?

На тлі новин про підвищення податків малий бізнес був серйозно стурбований чутками про можливе запровадження податку на додану вартість для певної частини фізичних осіб-підприємців. Однак, як повідомляють джерела, наразі цей законопроєкт не розглядається. Ініціатива перебуває на стадії глибокого узгодження та доопрацювання. Уряд вирішив не форсувати події, щоб уникнути надмірного тиску на малий бізнес, який і так працює у складних економічних умовах воєнного часу.

Висновок та наступні кроки

Схвалення цих законопроєктів Кабінетом Міністрів — це лише перший етап. Далі документи будуть передані на розгляд до Верховної Ради України. Депутатам доведеться детально проаналізувати кожну норму, внести можливі правки та проголосувати за них у кількох читаннях. Залишається сподіватися, що фінальні версії законів зможуть знайти баланс між критичною необхідністю наповнення державного бюджету та збереженням економічної активності громадян і бізнесу.